- пожирач
- pożyracz
ч.pożeracz
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
пожирач — а/, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого , що небудь … Український тлумачний словник
пожирач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
некрофаг — а, ч. 1) Клітина, яка фагоцитує некротизовані тканини. 2) Пожирач трупів, падла. Птахи некрофаги … Український тлумачний словник
пожирачка — и. Жін. до пожирач … Український тлумачний словник
гаруда — (інд. пожирач) Священний птах у староіндійській міфології, вважався уособленням Сонця, на ньому літав бог Вішну. У монументальних розписах і в скульптурах зображався із золотим тулубом, яскраво червоними крилами, дзьобом і кігтями орла та головою … Архітектура і монументальне мистецтво